Сиві тумани летять землею
А юна осінь полями біжить.
Остудила вона орхідею,
Яка, як осика в полі дрижить.
Пр. Тумани, тумани, сиві тумани,
Ховаєте смуток й тужлИву печаль.
Десь ще далеко звучать барабани,
Відлітають лелеки у синю даль.
А поле, а поле травою оповите,
Перестали співать в тобі солов'ї.
Земля поранена - нитками зшита,
Нікуди не спішать жваві муравлі.
А води, а води сріблясті ті води,
Куди ви так жваво біжите з гори.
Солдати сховали далеко клейноди,
А в повітрі гойдаються прапори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2025
автор: Віктор Варварич