Я залишаю з тобою той спогад,
Щоби відчулась легенька тривога,
І защеміли у серденьку струни
Щастя земного випитий трунок.
Світ подарую багряного листу
Під мирні звуки осіннього свисту,
Ніжний батист олов'яного квіту,
Ось, підійшло вже завершення літу.
Знову картину пишу на долоні,
Розкіш вирує в душі та назовні,
Жовте мереживо тихо спадає,
Ми звісно ті, ким себе відчуваєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик