Рятуючись від позолоти

Коли  лісничі  павичами,
Коли  висока  сон-трава
Дарують  погляд,  як  сова
Глибинам  серця  під  зірками,

Коли  зраділе  для  вовків
Знайдуть  у  лісі  спраглі  очі
І  синява,  легка  ,  пророча,
Застигне  в  полум'ї  струмків,

Де  кігті  стануть,  як  любов,    
Очікуючи  наче  слідчій  ,
На  здобич  у  осінній    відчай,
Допоки  місяць  не  зійшов,

Щоб  ми  у  стерпних  кольорах,
Рятуючись  від  позолоти,
Пітьмі  гукали  –  Хто  ти?  Що  ти?
Кого  приховуєш  у  снах  ?



p/s
https://www.youtube.com/watch?v=geqeQSP8XxE

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2025
автор: bloodredthorn