Розлуч мій рідний край, моя земля,
Ти оксамитом мене чаруєш.
До тебе їду я із віддаля,
Неповторні пейзажі даруєш.
Пр.Карпати, Карпати одвічні мої,
Безмежні поля й сині простори.
Мене так ваблять співом солов'ї
І красиві, красиві мої гори.
Білосніжні хмарини біжать,
У сині, безмежні простори.
Самшитові килими лежать,
І зваблюють красою гори.
Там дитинство промайнуло,
Щаслива мить в полон взяла.
Всю красу душа відчула,
І нитку вона запряла.
А живильні вОди вже біжать,
Розділяють круті береги.
Люди Карпатами дорожать,
Небозвід обіймають пруги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2025
автор: Віктор Варварич