Сипалось, сипалось золото в синє озерце води,
Сонце торкалося лоскітно і цілувало сліди —
Ті, що лишало золото після купелю в траві.
Впало червоно й молодо — он у ровах заграви.
А у байраках — олово, а у ярах — бурштин.
І захмелів медовим вщерть хмелем завитий тин.
Полум’я — горобиною, сяють калини вогні:
Ось і намисто сатинове, і самоцвіти ясні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: fialka@