Чернігівщино, ти моя молитва,
Тобою, рідна, дихаю й живу,
Люблю тебе й веду за волю битву,
Натягуючи слова тятиву.
Ти та моя маленька батьківщина,
Яка для мене в світі лиш одна,
Тому завжди тобою дорожила,
Бо пуповина нас одна єдна.
Чернігівщино, краю мій праотчий,
В любові вкотре зізнаюсь тобі,
Думки щораз повторюю пророчі:
Нема й не буде серед нас рабів!
Красу твою не знищити ніколи,
Бо українства дух у ній живе,
Твоя дорога не була легкою,
Ім’я твоє відоме із давен.
Чернігівщино, я – твоя дитина,
Й хоч скільки не було би мені літ,
Несу тебе у серці, як святиню,
Й нестиму крізь мереживо століть!
15.05.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: Ганна Верес