СВІТЛАНКА

А  світло  світило  в  Світланки
На  другому  поверсі  десь...
Мені  вона  -  друг  і  коханка,
З  якою  палили  час  весь.

І  день  не  один  і  не  тиждень
І  навіть  не  місяць,  не  два...
Дивлюсь  в  календар  -  а  вже  Липень
Сказав,  що  його  вже  нема.

Знов  світло  не  світить  в  Світланки,
Мабуть,  до  вікна  підійду
Увечері...  І  до  світанку,
Можливо,  ще  раз  посиджу.

Засвітиться  світло  в  Світланки  -
Я  хутко  до  неї  примчу!
Бо  знаю  -  більш  друга  й  коханку
Таку,  як  Вона,  не  знайду.

(16.09.2025.15:50)
Сумська  обл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: Вадим Косарєв