А світло світило в Світланки
На другому поверсі десь...
Мені вона - друг і коханка,
З якою палили час весь.
І день не один, і не тиждень,
І навіть не місяць, не два...
Дивлюсь в календар - а вже Липень
Сказав, що його вже нема.
Щось світло не світить в Світланки -
Знов вечір долає межу...
Укотре, мабуть, до світанку
Під темним вікном просиджу.
Засвітиться світло в Світланки -
Влечу вмить в кімнату я ту,
Бо знаю, що друга й коханку
Ніде, як вона, не знайду.
16.09.2025. 15:50
Сумська обл.
Збірка "РЕВЕРСІЯ
АКТУАЛЬНИХ ЕПІЗОДІВ"(69)
Розділ 2. "АКТУАЛЬНЕ"(33)
Твір 378
© Вадим Косарєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: Вадим Косарєв