О земле, ти колиска для героїв,
Бо зневажала рабство і царів,
Не раз до рук своїх ти брала зброю,
Аби дух волі в серці не старів.
Себе ти відчайдушно боронила,
Тож розгорілась не одна війна,
Свободою ти марила і снила,
Хоч московит знов душу розпинав.
Ім’ям своїм ти надто дорожила,
Аби могла і честю торгувать,
Кров закипала у народних жилах,
Коли фальшивість чула у словах.
Ти знала біль матусиного серця,
Що назавжди утратила дитя,
Воно ж упало у нерівнім герці,
Щоб захистити і твоє буття.
О земле, посивіла рідна нене,
Мого натхнення щедре джерело,
Нема й не буде кращої для мене,
Й ніколи у цім світі не було!
19.07.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: Ганна Верес