Шквали і громовиці в пеньки і гілки

На  зночнілому  небі  в  обід
Блиснула  громовиця  -  гурбі,
Що  усе,  що  людина  упевнено  запланувала:
Можуть  зверху,  як  шквали  –  гілки́,
Розірвати  й  жбурнути  в  пеньки́.
…І  ти  мусиш  до  хмар  й  всього  світу  –  просити  зблукало…

08.09.2025р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047749
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: Юхниця Євген