Черговий келих із горняти часу,
навколо Сонця ще один політ –
все ближче запорозькі тулумбаси.
А що робити? Створено так світ…
Подякуй щиро долі, що побачив
життя людське таким, як воно є,
що просто жив, любив, творив. Тим паче,
що діти і онуки – це твоє!
Тому роби своє і не журися,
попереду ще справи немалі.
Хай почекають нас в небесній висі,
а ми ще повоюєм на землі!
16.09.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: Олександр Мачула