На крутих височи́нах скелястих,
Де птахи убирались в перо,
Між лісами, між гір вихилястих
Стало місто, підне́сло чоло.
Це Житомир, правічний, могутній.
У іменні – священні слова.
«Жито» й «мир» - закодована мудрість:
«Хліб життя»* - так Ісус себе звав.
На гербі тут відчинена брама
Для гостей і для щирих сердець.
Ворогів же рубали мечами,
Брали зброю і воїн, і жнець.
Більше тисячі літ наш Житомир
Височить понад схилами рік
І прадавні священні кордони
Захищатиме нині й повік.
Від князів до сучасних військових
Пронесли ми велику мету –
Буде жити правічний Житомир
І плекатиме волю святу!
*Сказав їм Ісус: “Я – хліб життя! Хто приходить до Мене, – не буде голодувати, і хто вірить у Мене, – ніколи не буде спраглим” (Євангеліє від Івана 6:35-40).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2025
автор: Тетяна Мошковська