Може й добре, що ми сьогодні
Розмовляєм на різних мовах.
Я зумів заховати пороги підводні,
Ну і ти не в чиїхось оковах.
Ми стояли і просто світились.
Ти очима, а я душею.
Перехожі цікаво дивились,
Не стрибаючи в нашу траншею.
Так цікаво, як ти рахуєш,
Математика вся про мене.
Навіть цифр шепотіння не чуєш,
Клекотіння доданків шалене.
Так багато собі фантазую,
Хоча це і мені притаманно.
Ці нові черевики не взую,
Надто серце зіпнулось спонтанно.
Що для мене серйозна пригода,
Може бути для тебе лиш миттю:
Юні душі, червнева погода;
Змінить спеку дощем по покриттю.
Та я радий, що ти так світилась:
Щирі очі, прекрасна усмішка.
Зірка десь від того запалилась,
Ти м'яка і ласкава, мов кішка.
Може й добре...
Присвячено I.J.H.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2025
автор: Андрій Конопко