[b]серед лісів біди не має
трава гуляє , мить летить
серед лісів життя буяє
так треба жить .
серед пеньків життя безлюдне
лягає мить у горло ...
де язик
коли мовчав , та був підсудним
так жити звик .
лиш від природи забирати
та забирати від людей
раби навчалися мовчати
куди тепер ідеш .
чи назбирав біду у груди
там скаржиться в серця вона
невже така біда усюди буде
а де життя ...
[/b]
06.10.2024 12:49:08
https://www.youtube.com/shorts/Q9i3PANJRXU
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2025
автор: Іван Українець