Мамині руки.
У хлопчака щось на щоці - впАла пилинка,
В матусі у руці була хустинка.
Вона рукою ту пилиночку струсила,
Й біда, отим роздратувала сина.
Він каже, мамо, не не чіпай, бо руки геть твої холодні,
І взагалі, я можу й сам, дорослий бо сьогодні.
Матуся вчувши, знітилась та й зашарілась,
Таке при людях, ото б крізь землю провалилась.
Дідусь старий сказав, почувши це,
Щоб зрозуміло молоде лице.
У Мами руки завжди найтепліші,
Тому що лагідні і найрідніші...
Я до руки Матусі, коли вона померла, притулився,
Й на все життя душою й серцем від того я зігрівся.
Із пережитого.
Дід Валерій.
Вересень 2025 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2025
автор: Небайдужий