Заряджай, брате мій, заряджай!
Вже над берегом дальнім світає.
Хто сказав що Тарасовий край
Від Остапа нащадків не має?
Не шуміть на зорі, комиші,
Що все все згинуло в древності сірій.
Ще живуть полкові гармаші,
Ще стріляють козацькі мортири.
До коней під листом броньовим
Не рівняйтесь ворожі навпроти.
Йде Тарасовий син, і за ним
Розгортається в лінію рота.
Є ще порох і ядра в стрілків,
У бою не притуплено зброю.
Чорний ворон спустився і сів
На ворожі тіла за спиною.
У нащадку твій дух не ослаб,
Легендарний полковнику Січі.
Крутить башту в "Булаті" Остап,
Чують воїни прадідів кличі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2025
автор: Леонід Луговий