Розбиті хмари,
Де ваш дім?
Танцюють тіні,
Крила горять,
ангели пали,
Але все ще летять.
Вітер рве,
розриває тіла.
Осінь-зима,
осінь-зима.
Падші ангели
Шукають тепла.
Блукаючі душі.
Дороги нема..
погасла зоря,
вигоріло все,
вигоріло до тла,
вигоріло до тла.
Хто ми тепер?
Якщо темрява не зникла,
світла ж нема,
світла нема,
темнота,
темрява.
У дзеркалах відображень більше нема.
Зламані годинники..
там
на стіні
небо в вогні,
небо в вогні.
Світло і темрява як струни на одній руці.
Кожен акорд звучить в порожнечі.
Падші ангели
Шукають світло,
Блукаючі душі,
Дороги немає.
Тіла в вогні
Спалюють дотла.
Хто ми тепер,
Якщо темрява не зникла?
Спалахи зірок,
Як холодний потік.
У безодню кричиш,
Але ніхто не покличе.
Тіні танцюють.
Вогонь їх веде.
Але в цьому полум'ї спасіння нема.
Падші ангели
світло шукають,
Блукаючі душі
постійно блукають.
Дороги нема.
Тіла в вогні
Спалюють дотла.
Хто ми тепер?
Хто ми тепер?
Ми є?
Нема,
певно
нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2025
автор: oreol