На планеті Земля є незвична країна,
Вона в центрі Європи і це - Україна.
В ній ліси і степи є, озера та ріки,
Нив, лугів і садів усіляких – без ліку.
Кущ при кожному домі красується, квітка -
Навесні, восени і, звичайно, улітку.
Мирні люди живуть тут, про це варто знати.
Люблять в свята вони вишиванки вдягати,
Хліб ростити і сталь виплавляти у печі,
Колискові співати під вечір малечі.
Мед із вулика й овоч збирати з городу,
Колихати в очах навколишню природу.
До науки і праці беруться охоче.
Та сусід підім’яти під себе їх хоче.
Сіє зерна вогню в їх ґрунти – сходять рясно,
Палять села й міста, люд калічать всякчасно.
Та не коряться люди із краю калини.
Про їх смілість і міць навкруги слава лине.
Не зігнуть свій хребет! Не впадуть на коліна!
Захистять правду, честь, рідний край – Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)