Я так люблЮ прогулянки над вечір,
Де вітер лАгідно торкається за плечі,
А потім сОнна надходить чорна ніч.
Де оксамИтом зІрки розсипають,
І в місяць Ясний долоні простягають,
Малюють фАрбами з добрих чистих снів.
Я посміхнусь...
Як добре тут мені...
І тиша неба збудиться світанком,
Щоб обігрітись цим Божим новим ранком,
В обіймах кави зустріну новий день.
Навколо мене світ.
І я живу.
Так хороше мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2025
автор: Аліна Ємельяненко