Лине молитва до Бога. Плине думо́к глибина…
Дівчина. Поле. Дорога. Дівчина в полі – одна.
Очі, сльозами промиті, відчаєм стислі вуста…
Милі, секунди і миті… Села, заправки, міста…
Ніби химерні портали – марення, думи і сни…
Серця шматок відірвали, кинули в пащу війни.
Тіні встають з потойбіччя, шарпають струни вини́…
Жінка з дитячим обличчям - серед трясовини́…
Б’ється у мозку тривога, відчай постійно гризе…
Одноманітна дорога саваном сірим повзе…
Згадує близькості втрати, голос, цілунки і сміх…
Серцем летить – обійняти!.. Відстані – бісівський сміх…
Доля жіноча стокрила, звичаї, норми століть…
Дівчино, ластівко мила, я заклинаю – доїдь!
Вирви з лабет, доторкнися, в душу надію зрони…
Тільки в путі – не спіткнися, дику байдужість – спини!
Місія жінки – триматись, віру з любов’ю нести.
…Плаче згорьована мати… серцем – на блокпости
Падає… знову злітає… топче безсилля своє!..
Тільки життя – не питає: «Скільки синів в тебе є?
Скільки готова віддати в відчаї прийняття?...»
Матінка, горлиця-мати, в неї забрали дитя…
Вкрали. Сховали у хащі… Кров витікає із ран…
Хто ж його знає краще?.. Тільки довкола – обман,
Пустка, мовчання і скрута… Тиша така – хоч кричи!!!
Зникни, недоленька люта! Мойри, сховайте мечі!
Дайте удвох нам набутись в радості, щасті й добрі…
Дайте йому повернутись… Треба – мене заберіть.
Поле. Дорога. Машина. Відчаю глибина…
Їде до сина дружина. Тужить матуся одна…
09.09.2025
© Ірина Лівобережна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2025
автор: Livoberezhna forever