Ноктюрни ночі

Доля  нам  килим  стелить,
Мрії  летять  в  блакить!..
Та  проростає  терен
Там,  де  щораз  болить…
В  хащах  отих  колючих
Вічних  гризот  –  пітьма,
Сумнівів  –  гостра  круча,
Поневірянь  зима…
Безміру  коридори
Тиша  тримає,  й  ніч…

Глянь-но!  Отам,  знадвору
Зірочки  любих  віч!
Хтось  простяга  до  тебе
Рученьки-промінці,
Грає  ноктюрни  небо,
Арфа  тремтить  в  руці!..
В  щастя  медвяний  келих
Цівкою  ллється  мить.
Наче  нічний  метелик
Крильцями  мерехтить…
17.08.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2025
автор: Ірина Лівобережна