А. Макаревич. Я возьму тебя с собой в небеса Мій український переклад

А.  Макаревич.  Я  возьму  тебя  с  собой  в  небеса  український  переклад

Оригинал:

Я  возьму  тебя  с  собой  в  небеса
До  небес  лететь  всего  полчаса
Пронесу  по  всем  кругам,  погрущу
А  потом  тебя  назад  отпущу
Ты  сто  лет  как  не  со  мной,  я  привык
Но  если  хочешь  побывать  в  той  стране
Очень  важно,  чтобы  ты  в  этот  миг
Просто  вспомнила  бы  вдруг  обо  мне
И  в  момент,  когда  поддатый  медбрат
Зафиксирует  летальный  исход
Мы  с  тобою  полетим  на  закат
А  напротив  станет  виден  восход
Проплывая  в  тишине  голубой
Прочь  отбросив  якоря  наших  тел
Мы,  должно  быть,  посмеёмся  с  тобой
Что  про  это  я  тебе  уже  пел
Чуть  повыше  облаков  наливных
Только  небо  без  краёв  и  границ
Там  ты  встретишь  всех  ушедших  родных
А  ещё  людей  с  повадками  птиц
Посмотри  последний  раз  в  вышину
Видишь,  солнце  бьёт  небесный  прибой
Вот  и  всё,  а  дальше  мне  одному
Я  был  счастлив  повидаться  с  тобой
Я  возьму  тебя  с  собой  в  небеса
До  небес  лететь  всего  полчаса
Пронесу  по  всем  кругам,  погрущу
А  потом  тебя  назад  отпущу
А  потом  тебя  назад  отпущу
А  потом  тебя  назад  отпущу
А  потом  тебя  назад  отпущу
А  потом  тебя  назад  отпущу



Мій  український  переклад:

До  небес  тебе  з  собою  візьму,
Пів  годинки  —  і  туди  підійму.
По  всіх  колах  пронесу,  покручу,
А  тоді  тебе  назад  відпущу.

Ми  сто  років  вже  не  разом,  звик  я,
Та,  як  хочеш    той  видвидати  край,
Ось  умова:  в  мить  мого  відбуття
Просто  ти  мене  раптово  згадай.

І  у  мить,  коли  п'яничка-медбрат
Зафіксує,  що  я  кинув  цей  світ,
Оберемо  захід  з-поміж  принад
Й  злетимо.  Навпроти  буде  ще  й  схід.

Приймуть  нас  лани,  блакитні  й  ясні,
Так,  як  якорі,  відкинем  тіла
І  сміятись,  мабуть,  будем  тоді,
Що  про  це  вже  в  мене  пісня  була.

Трохи  вище  за  рум'яні  хмарки
Тільки  небо  розгорнулось  без  меж.
Тут  всіх  рідних,  хто  пішов,  стрінеш  ти,
А  також  —  людей  крилатих,  авжеж!

Що  ж,  востаннє  посміхнися  хмаркам.
Бачиш:  сонце  п'є  небесний  прибій.
Ось  і  все.  А  далі  рушу  я  сам.
Дуже  вдячний  нашій  зустрічі  цій.


До  небес  тебе  з  собою  візьму.
Пів  години  —  і  туди  підійму.
По  всіх  колах  пронесу,  покручу,
А  тоді  тебе  назад  відпущу.


Переклад  24.07.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2025
автор: Валентина Ржевская