Погода хмарна. Дощ іде,
Та в серці сонце сяє.
Воно у ньому, як ніде,
Сія та оживляє
Лише найкращі почуття,
Що серце огортають,
Неначе матінка дитя,
Й підносять, надихають
На світі жити і творить,
Допоки серце б’ється,
Допоки не порветься нить
Мого життя. Сміється
До мене сонце це яснé
І ніжно зігріває,
Голубить лагідно мене.
І серденько співає
З душею радісні пісні.
Із ними я співаю.
Приємно, затишно мені.
Я щастя відчуваю,
Яке не має жодних меж.
Душа моя радіє
І серденько із нею теж,
Бо сонце ніжно гріє.
О сонце, як же я тебе
Незмірено кохаю
Так, як і небо голубе,
Яке не має краю!
Не має краю і моїй
Любові, що палає
До тебе, як і ти. Ні, їй
Його таки немає.
І буду я тебе любить,
Тобі без меж радіти,
Допоки будеш ти світить
Й мене так ніжно гріти.
Євген Ковальчук, 19. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2025
автор: Євген Ковальчук