Тягнімось, люди!

І  як  же  ми,  скажіть,  до  всього,
У  бруд  залізли  із  святого?
Псуємо  мову  нашу  рідну,
Чому  не  ставимося  гідно?

Слова  мізерні,  що  за  ноти?
Та  це  ж  ті  огріхи  мерзоти!
Чом  нецензура  править  світом?
Та  з  нею  нам  не  бачить  світла!

Тож  зупинімось,  ще  не  пізно,
Щоб  не  було  на  серці  слізно!
Тягнімось,  люди,  до  культури,
Щоб  світ  не  був  для  нас  похмурим!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик