Кривавий місяць - не кривавий,
А білий, наче омела.
Нічна дорога в ліс вела...
Сяйливий в зоряній оправі,
Магічну душу прикривав,
В захмареному ореолі,
Холодну північ дивував.
І на космічнім видноколі
Проміння сонця віддавав
Землі вродливій в світі яв,
На темній гущі чаклував.
8.09.25
Примітка: нічна світлина місяця уповні, на Півночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2025
автор: Lana P.