Мені тридцять. Я гуляю
І не маю каяття,
Беру все, що можна взяти
З повсякденного життя.
Мене просять вийти заміж
(З цим ніяк не розберусь)…
А хто просить? Мама й тато,
Дві бабусі і дідусь.
Скаржаться, що я безпутня,
Вкоротила їхній вік,
Кажуть, що таке ледащо
Хай годує чоловік.
Лиш одного не сказали:
Скільки в світі є роззяв?
Де знайти такого дурня,
Щоб мене за жінку взяв?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2025
автор: Катерина Собова