Хай настане та пора,
Щоб любові та добра
Й інших світлих почувань
І надій, і сподівань
Аж до самого кінця
Будуть людськії серця
Повні, щоб на світі цім
Всі вони несли їх всім
І минув негожий час,
Щоб, мов свічка, він погас
Й сліду вже не залишив
Він, щоб більше не тужив
Жоден з нас на світі цім,
А жив в щасті чарівнім
Кожну неповторну мить,
Доки серце стукотить
В грудях; і як слід робив,
А не байдики лиш бив
Протягом всього життя,
До якого вороття
Вже не буде, як мине,
Бо воно у всіх одне.
Ну, принаймні в світі цім –
На Землі. Відомо всім.
Кожен істину цю зна.
Зовсім це не новина.
Нагадати я лишень
Вам її хотів, щоб день
Кожен проживати всмак,
Мов останній він, так-так.
Євген Ковальчук, 16. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2025
автор: Євген Ковальчук