По ставку Гусак пливе
З усіх сил ґелґоче :
- Утікайте, - все моє!
Хто ще жити хоче.
Мій ставок і бережок
Й ця смачна водиця.
Все моє! Не дам нікому
Ні пить, ні помиться.
Цю погрозу вчула Жаба
земляна ропуха :
- Якщо так, то берег мій.
Не пущу! Послухай :
Ти сиди там на воді,
Згинеш з голодухи!
Плавай, тішся і лови
Над водою мухи.
На поклін прийдеш тоді,
Як трави захочеш.
Пий водицю, пий собі
Поки їсти схочеш.
Так би й досі сперечались...
Рак почув розмову :
- Заспокойтесь, вгомоніться...
Все це - наше! Й знову
Балачки ці ваші - жадність
І пусті розмови.
Це все - наше : берег, став,
Річка й навіть поле.
Користуймося всі разом,
Бо не щастя - жадність.
Всі шануймо доброту
І дар Божий - щедрість.
Примітка : байка для дітей шкільного віку для виховання
морально - етичних якостей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2025
автор: Галина Лябук