* * *
Ми не змогли знову проститись...
Чи тяжко лиш сказать -- "Прощай"..,
А дощик літній буде литись
В сирий гіркавий молочай...
Схвильована за нас з тобою,
Пробігшись крізь вільшник,
Горобина тонкою ногою
Ступила в мурашник ...
І колихаючись в вогні --
В багрянцю ягід стиду,
Шептала тихо у долоні,
Сховавши очі з виду :
"Та я не знаю, що зі мною,
І Доля що засватає --
Чи може ти,
Чи інший хтось..,
Чи зірка з серця падає"...
Ми не змогли знову проститись,..
Чи тяжко лиш сказать -- "Прощай"...
Мені у спогад буде снитись
Того багрянцю шепіт-май...
---------------------------------------------------
Paris (Univer) = 2009
================================
Autor :
©КАТИНСЬКИЙ ОРЕСТ
https://probapera.org/publication/13/23220/my-ne-zmohly-znovu-prostytys.html
Опубліковано 04.05.2014 / 23220
https://uamodna.com/articles/proschay/
=====================================
ID: 914238
ТИП: Поезія
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914238
Автор : Катинський Орест (Katynskyy Orest)
=============
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2025
автор: MAX-SABAREN