Шумілка (Шумелка, БГ. Переклад)

Я,  я,  я,  я  у  світ  забурився  тонкий,
Наснилось,  що  помер  я,  і  сниться,  що  я  живий.
Гайда  в  магазин  –  купив  собі  брошуру,
Зараз  навіть  у  кози  є  гуру,
Я,  я,  я,  я  у  світ  забурився  тонкий.

Вийшов  на  вулицю  –  з  аурами  щось  там  не  те,
Я  вийшов  на  вулицю  –  з  аурами  щось  там  не  те.
Нидію  в  лотосі,  та  цього  замало,
Де,  де,  де,  де,  де  моя  Шамбала?
Жити  як,  коли  з  аурами  щось  там  не  те?

Рам!  Лам!  Ям!  Мам!  Бам!
Поцілуй  мене  в  чакру!
____________________________________________

Я,  я,  я,  я  ушей  в  тонкий  мир  с  головой,
Мне  снилось,  что  я  умер,  мне  снится,  что  я  живой.
Пошёл  в  магазин,  купил  себе  брошуру,
Даже  у  монй  козы  есть  гуру,
Я,  я,  я,  я  ушей  в  тонкий  мир  с  головой.

Вышел  на  улицу  –  с  аурами  что-то  не  то,  
Я  вышел  на  улицу  –  с  аурами  что-то  не  то.
Я  сижу  в  лотосе,  но  этого  мало,  
Где,  где,  где,  где,  где  моя  Шамбала?
Как  мне  жить,  если  с  аурами  что-то  не  то?

Рам!  Лам!  Ям!  Мам!  Бам!
Поцелуй  меня  в  чакру!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2025
автор: Світлана Себастіані