Де ти бадьоре прозоре незвідане,
З ким маєш сили у сріблі світитися,
За ніс водити імлою не зібране,
Шеляг подвійний кусати і критися?
Листя скрутилось у травах калачиком,
Час і мурахам ховатися подумки,
Гріти комори і гратися м’ячиком ,
Кору смереки, додавши у подружки.
Забавки радісні вічного щупальця,
Тихі сподіванки злодія карного,
Вогкі вітри, що над цоколем чубляться
Вже не шукають у ближньому гарного,
Що затягнуло до кола повільного,
Кинуло в жар ,підхопило до вічності…
Де ти бадьоре раптового спільного
У прижиттєвій чарівній публічності?..
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=ZmN9AE8Lz90
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2025
автор: bloodredthorn