Лийся, втіхо, у мені,
Начебто водиця,
Цілі ночі, цілі дні
І, мов чарівниця,
Виконай мої усі
Мрії та бажання
Ти у їхній всій красі.
Світлі почування
Інші із тобою хай
Прийдуть теж у душу,
В серце, мовби в рідний край.
Спокій не порушу
Ваш я. Буду з вами жить.
Ну, а ви зі мною
І не буду більш тужить
Я. В мені рікою
Будете текти всі ви
І мене живити
Від ступні до голови,
Доки буду жити.
З вами я не розлучусь,
Доки серце б’ється.
Що не вмію, те навчусь,
Навіть хай здається
Часом, що не зможу я.
Лиш би з вами жити,
Доки не прийде моя
Смерть, а не тужити
Ні мені, ні людям всім.
Поділюся вами
З ними я, щоб всі на нім
Завжди, не часами
З вами, світлі почуття,
Жи́ли, бо для цього
Нам і надане життя
Наше дня одного.
Євген Ковальук, 16. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2025
автор: Євген Ковальчук