Усім альтруістам дам вичерпну відповідь - ви нещирі, вам давно комуністи ще промили мізки, а КОМУНІЗМ - закінчився.
Чи був він, то інше запитання, певно був, раз ви в те, що пишете тут в коментарях щиро вірите.
СВІТ ЗМІНИВСЯ.
Ви цього не помітили?
Змінилися й люди.
Теж не помітно це?
А от експлуатація набрала нових форм і розмаху,
вас експлуатують, на вас - ЗАРОБЛЯЮТЬ,
вас- ВИКОРИСТОВУЮТЬ!
Все має свою ціну,
кожна людина має ціну, ви певно душе дешево себе продали і навіть не помітили цього.
КОМУНІЗМ скінчився.
Закінчиться війна і куди всі, крім тих, хто її почав, хто очолив знищення бідного люду, ні депутати, ні інші керівники працювати не будуть, будуть віддавати накази, а куди всіх натовпом?
На толоку.
Що ж це таке?
"Многие воспринимали субботник как праздник, а не как необходимость"
В українців такий звичай називається толока, у білорусів – талока, у поляків – тлока, у північних росіян – помочь!
Ура! Свята повернули!
Ви ж в курсі що їх підло відмінили, підмінили.
На толоку!
Ми бачили уже останнім часом як на толоку прийшли надати нам "помочь", що по суті і є та толока наші "партнери" і по сей день надають нам кредити, саме в цьому так звана допомога й виражається, цільові замічу, в яких присутня схема відмивання та розкрадання коштів та ресурсів і не лише корупціонерами, про яких шепчуться, а й так званими представниками цих же "партнерів".
А альтруїстами були і будуть бідні на цій землі, поки залишаться тут люди робочі, бідні люди, бо їх більшість і саме вони на толоку ходять і дійсно надають допомогу тим, хто воює за що б ви думали - за процвітання експлуатації та розродаж власної землі під ногами. І це жах.
* до написання цього есе мене спонукали ваші коментарі.
***
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047199
Перечитав як класику знову, усі сміються, а мені чомусь зовсім не смішно.
Певно дивна я людина, а може й не людина, хто ж його знає.
Чим більше про щось узнаю тим стаю переконаним, що нічого так і не знаю.
Так і герої твору, коли більше дізнались зробили висновок - а йдіть ви мимо дорогенькі, лісами, лісами, мені явно не з вами.
А чому воно так та буває.
Певно з запахом уже в людей не лад чи нас підмінили, а може їжа у нас не така, то і ми не такі.
Як пишуть науковці "Феромони — це біохімічні речовини, що впливають на приваблювання протилежної статі"
Чи насправді запах людини містить феромони, які виконують роль афродизіаків і приваблюють потенційних сексуальних партнерів? Чи парфуми дорогі - уже підробка чи люди стали настільки скупими?
Може ніс заклало в Люсі?
Певно від іншого орангутанга запах привабливіший.
Бо ми сміємось з того, що самі ляпаємо язиком.
Кохання робить людину сліпою й німою.
А от коли язики йдуть в хід, то від змій певно - інстинкти, ті явно від пращурів з французької Каталонії.
Енгельс ще в свій час сказав "Что естественно, то не безобразно", а у нас, все та на свій бік якось і не кохання, а сутенерство якесь, прямо ринок відносин, ти хочеш, а що мені за це буде чи, а ти це заробив то?
То б то на свіданку як на роботу.
Дивно й не природньо взагалі.
І автор дійсно помітила, що ми такі.
Там все з життя.
І от і думаю: "За образом і подобою???"
БІЛЬШІСТЬ ІНТЕРСЕКС-ЛЮДЕЙ ПРИХОВУЮТЬ СВОЮ СУТНІСТЬ !!!
От воно то що.
І тут на очі стаття
https://tsn.ua/nauka_it/u-lystopadi-tsyoho-roku-inoplanetiany-mozut-atakuvaty-zemliu-new-york-post-2878352.html
Значить ми - двуполі рептилоїди, от хто ми.
Нам не кохання то потрібне, а пожирання іншого виду і насолода як у кішки - грою з мишкою, розтягнення цієї насолоди, от тодіу нас і виробляються оті власні феромончики і ми насолоджуємось самі собою - такими неповторними, а я кий прок від тих мишей, якщо до їх шийки й зубки свої красиві немабажання навіть увігнати поглибше, скільки там тої крові - на один цвирк певно.
Ото ті, хто кохає просто так, то певно й є ті люди, їм потрібна самопожерства, самовіддача,
а більшість - самодостатні рептилоїди.
І от скоро будемо зустрічати таких самих хижаків і точно не для спарювання, це нам дико й відшовхує навіть, якщи нема матеріального стимулу.
Навіть цікаво для чого вони знову сюди повертаються, тут своїх більше ніж потрібно.
Один від одного не те, що голови, носи відвертають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2025
автор: oreol