Матерія (речовина, субстанція, суть, смисл, серцевина тощо) пронизує наскрізь довкілля, Всесвіт. Досягнувши свого максимуму, оптимуму, дотикаючись до ідейного, думкового, нематеріального, вона частково, на 50,1%, стає духом, Богом, альтернативним. Нехай така матерія і її дія будуть як M0 (ем нулеве). Видимий світ оманливий, неістинний. Створивши небо і землю (до людини), Дух Божий цілком використав свій "матеріальний потенціал". Ввійнувши в людину життя, благословив її і духовно, і матеріально. Це біблійно. Народившись, людська істота свідомо просякається через M0, надає довкіллю деяку духовність, живе, страждає і, умерши, може з додатньою ймовірністю воскреснути. Такий реалізм. А по-науковому, раціонально, без натхнення матерія мертва (кімната умебльована, картина і квіти). Але. Якщо людська психіка служить Господу Ісусу, поклоняється Творцеві, то ясність надгранична. Матерія – похідне від людської праці, від буття. Усесвіт, світ має начало, що є у вічності, у часопросторі й т.п., в Ахеї і парсеках, й воно теоретично непрактичне, проте розуміється, немов щось видиме, як енергія, синергія чи певна система, символ, невіра або ж поняття матеріальне, зроблене, автомобільне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2025
автор: Ти-2