Якщо хоч раз висів ти у житті
Над прірвою й відчув там подих смерті,
Скільки б не мав випробувань в путі,
Цього уже із пам’яті не стерти.
В тій миті все вмістилось до дрібниць,
Й єство твоє неначе оновилось,
У серці кров хутчіше забринить,
А може, то з небес Господня милість!
І ти по-іншому сприймаєш світ,
Бо значимість свою у нім відчуєш:
Захоплює тебе і весен квіт,
І шепіт житніх колосків чарує,
Бо ж не буває у житті дрібниць
І випадковостей також немає.
Ти ж мріями злітаєш до зірниць,
І це тебе в земнім житті тримає.
5.08.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2025
автор: Ганна Верес