Коли́ ве́чір вечорі́є
Па́ні любо́в свою́ грі́є,
Обійма́є і голу́бить
Вона́ його́ си́льно лю́бить.
Си́льно лю́бить і раді́є,
Коха́нням сво́їм ві́є.
Обійма́є і цілу́є,
Любо́в палку́ відчу́є.
Бу́де не спа́ти ці́лу ніч,
Вте́че від цих протирі́ч.
Із ним зустрі́не світа́ння
Пізна́є суть коха́ння.
Ох запальна́ оця́ любо́в,
Хо́че його́ знов і знов.
А пташки́ уже́ співа́ють
На любо́в надиха́ють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2025
автор: Віктор Варварич