Ще осінь бавиться теплом,
І роздає його привітно,
Хоч листя пада напролом,
Та ніжить дотиком тендітним.
Я погляд твій з очей ловлю,
Боюсь його і ним радію,
Мабуть, тому, що так люблю,
Як люблять тільки свою мрію.
23.09.1998
©Коломоєць Людмила Петрівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2025
автор: Людмила Коломоєць