Танцюю я танок життя
Кожнісінькую мить.
Танцюють думи й почуття.
Мов музика, звучить
В мені моє серцебиття.
Танцюю я танок
Свого єдиного життя
І за ковтком ковток
Повітря свіжого роблю.
Життя, тебе найбільш
На цьому світі я люблю,
Всім серцем, навіть більш.
В твоїм невпиннім цім танку
Я буду танцювать,
Щоб мав лиш доленьку таку,
Яку хотів би мать, –
Щасливу до кінця життя,
Що з часом промина,
Допоки думи й почуття
Я маю. Хай єдна
Танок життя людей усіх,
Що в світі цім живуть!
Нехай луна веселий сміх
В танку цім! Хай ведуть
У нім лиш добрі почуття
Й думки людей усіх,
Щоб протягом всього життя
Вони у морі втіх
Всі плавали! Танок життя
Хай з ними їх веде,
Допоки вже без вороття
З них кожен не дійде
В цім світі до кінця життя,
Якого оминуть
Не вдасться. Всі без вороття
До нього все ж прийдуть.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2025
автор: Євген Ковальчук