Розпалюю вогонь
Я світлих почуттів
У серці, осторонь
Без жодних зайвих слів
Лишаючи усі
Претемні почуття.
В усій своїй красі
Усе моє життя
Лиш світлі почуття
Горітимуть у нім,
До темних вороття
Не буде. Певен в цім,
Бо їх у небуття
Без жодного жалю
На їхнє все буття
У цю ж мить відішлю,
Аби нікого ввік
Не мучили, щоб всі
Увесь земний свій вік
В усій своїй красі
Найкращих почуттів
Із ними лиш жили,
Як кожен з них хотів
І хоче, бо прийшли
Всі ми в цей світ, щоб жить
Із ними всякий день,
Кожнісінькую мить,
Яка мина, лишень
Із ними й буде так –
Всі люди будуть жить
На світі цім усмак
Лише, а не тужить,
Допоки серце-птах
У грудях стукотить,
Допоки в небесах
Ще сонце пломенить.
Євген Ковальчук, 14. 09. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2025
автор: Євген Ковальчук