Вже сорок літ, як в вічність ти пішов,
Та по собі лишив пророче слово
Яке приводить ворога у шок
І розбиває рабськії окови.
Твоя поезія поміж сирен звучить,
Неначе грім, що свій народ рятує,
Не може бути в нього двох вітчизн,
Тож кличе землю захистить святую.
Оту, яку вручили нам батьки,
І щлях один у нас – до Перемоги.
Ми в –еннім поколінні козаки,
З прямої вже не звернемо дороги.
Без тебе ми, Поете, сорок літ,
Але за нас ти й досі у молитві,
Твоє безсмертне слово чує світ,
А ми, твої потомки, знов у битві
За волю ту, яку ти оспівав,
Поклав своє життя на плаху сміло,
Із криці плавив і свої слова,
Нагадуючи про Вкраїну милу!
4.09.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2025
автор: Ганна Верес