Крок в безсмертя Василя Стуса


Тебе  не  чарував  старий  Урал…
Тайга  шипіла  гірше  від  гадюки…
Терплячим  був  і  сильним  назагал,
І  тільки  серце  знало  справжні  муки.

Ти  був  для  України  вірний  син,
Ділив  із  нею  біль  її  й  тривоги,
У  Господа  не  раз  про  те  просив,
Аби  вклонитись  рідному  порогу.

Та  не  судилось  –  доля  підвела  –
Система  розчавила  патріота,
І  хоч  уже  тоді  була  гнила,
Непросто  її  повністю  збороти.

Сьогодні,  Стусе,  знов  ти  серед  нас,
До  боротьби  укотре  закликаєш,
Щоб  українським  Крим  був  і  Денбас,
Свобода  панувала  в  ріднім  краї.
                                                                               4.09.2025.

©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2025
автор: Ганна Верес