Викреслюю без жалю і вагань,
Хто зрадив, а вважала я за друзів,
Кому, так сліпо, відкривалась без питань,
З ким хибно я трималася в напрузі.
Викреслюю без зайвих марних слів
Химерний слід стосунків і взаємин,
Шкода, що час даремно лиш змарнів,
Що не лишив він спогадів приємних.
Викреслюю, нічого не боюсь
І дозволу на це я не питаю,
Хіба що в серці нишком помолюсь,
Але свої кордони я тримаю.
Викреслюю з мережі та життя,
Забуду, ніби, зовсім і не бУло,
Нема дороги в зрадницьке буття,
Як тінь в минуле зникла, промайнула.
Викреслюю, мій фенікс полетів,
Не дам зламати крила і надію,
Мій вогник віри зовсім не згорів,
І в Всесвіт Божий з Богом в серці вірю.
04.09.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2025
автор: Аліна Ємельяненко