Моя осінь пахне чаєм та дощем,
Сторінками книг шепоче листя.
Незігріте серце під плащем
Покривається росою, як намисто.
Моя осінь пахне лісом золотим,
Спокоєм в примружених світанках.
Обіймає з неба ніжно херувим,
Тихо стеляться тумани спозаранку.
Восени стиха яскравий літній блиск,
Пристрасті спекотного будення.
Все гучніше чути вітру свист,
Ніби спогад, що живеш ще в сьогоденні.
Осінь тихо стукає в поріг
І заходить з дозволу навшпиньки.
Прикуняв меленький котик біля ніг.
Літні спогади ховаю в серця скриньку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2025
автор: Ася Тес