ти не кричи, коли так важко,
коли над прірвою стою.
життя моє - не завжди казка
і хоч я граю роль свою.
не втримав ти долонь гарячих,
коли у холоді людей
я так хотіла лиш побачить
вогонь тепла твоїх очей.
а ти не в курсі цих емоцій,
ти не цінуєш мить, де я.
і твоє слово різко точить.
нема у шлюбі вороття?
знайшла я его лиш пустого:
образи, сварки без жалю.
і наше "щось" стає "нічого",
кому казала я "люблю"?
25/01/2016 - м. Тернопіль, вул. Вербицького. Саме в ті часи я багато лікувалась, щоби стати мамою (у мене був викидень), я так хотіла відчути материнство... наче це була ціль всього мого життя. Майже рівно за рік - 23/01/2017-го року я народила синочка - і мій сенс безумовної любові наповнився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2025
автор: Olivia Home