(Де кожна сцена — як ложка з салом: жирно, гостро і незабутньо. Документальний серіал, якого боїться навіть Netflix)
Баба Галя: прямий ефір і базарна демократія
(Фрагмент п’ятий)
Десь в тихому, українському селі...
Купивши собі омріяного "айфхфона", баба Галя цілу ніч не спала.
— Яка ж я тепер сучасна! Яка ж ділова! А яка ж молода! — шепотіла, гладячи нову мобілку, як кота.
— Тут тобі й кнопки нема, і мордою можна відкрить! А в мене морда — дай Боже кожному.
Вона кілька разів пробувала розблокувати телефон великим пальцем ноги (а раптом так тоже робе), але техніка вперто впізнавала тільки лице.
— Ну нічого, — зітхала Галя. — Морду в мене ше ніхто не крав, то хоч у цьому спокій.
Перша справа — завести Інстаграм.
— Як то… "нікінейм"? Та я вам зараз такий "нікінейм" забацаю! Марійко, ану допоможи! "Galyna_official_selo_bazar_top_news"
— онука добре знала, як писати нікнейми.
Хай усі знають, шо я — офіційна! — вигукнула баба Галя пританцьовуючи.
На аватарку поставила себе з каструлею борщу (шоб усі бачили, шо я жінка господарська), а в описі написала: "Не телевізор, а ше краще. Всі новини з базару. Хто кому шо виніс, і хто без решти дав."
Вранці на базарі замість овочів, які так і не виклала, баба розклала новенький "айфхфон", обмотала його серветкою (шоб "пилюка не сіла"), і оголосила:
— Увага! Прямий ефір із базару! Зараз вам розкажу, хто кого зранку обважив, недодав, переважив, розрахував, недорахував і все, все все...!
Натиснула кнопку "Live" і понеслося:
— Алло, громада! То слухайте!
Вітька з рибного знову на Тамару коситься, але тепер тихіше, бо його вчора мало не винесли ногами вперед після бійки. А ше — Галина Петрівна з молочного підмішує в сметану молоко з порошку! Я сама нюхала!
Біля прилавку миттєво зібрався натовп. Люди не стільки слухали трансляцію в телефонах, як чекали наживо, кого баба наступним "здасть".
— Галя, не мели дурниць! — вигукнула та сама Галина Петрівна з молочного.
— Ага! Попалася! — баба вже крутила "айфхфон" у бік конкурентки.
— Дивіться, громадо, злочинниця в кадрі!
— Та вимкни ти той свій апарат! — червоніла Петрівна.
— Ага! А хай тепер увесь Інтернет знає, хто чим торгує!
Коментарі сипалися, як насіння в курятнику:
"Галя, ближче камеру!"
"А покажіть її відро, де порошок!"
"Дайте інтриги! Нам ще до обіду сидіти на роботі!"
"А правда, що Марія з квіткового з Іваном із взуттєвого?"
"Покажіть кабачки!"
"Зробіть огляд базарних цін!"
І тут підключився сам Арчик із хот-догами.
— Бабо Галь, рекламочку мені зробіть! Скажіть, що в мене найдовші й найсмачніші хот-доги на базарі. Я вам за то — три з майонезом без черги!
— О-о-о, оце вже ділова пропозиція! — зраділа баба й повернула камеру.
— Шановні мої підписники! Офіційно заявляю: в Арчика "ходоноги" такі, шо й президент би не відмовився!
В коментарях:
"Скажіть, хай майонезу більше дає!"
"Зніміть крупним планом, бо ми теж голодні!"
"Галя, куштуй при камері, ми будемо віртуально їсти!"
Баба відкусила так, що майонез справді потік аж по ліктю.
— О, бачите! Це вам не порошкова сметана!
Ефір набрав стільки глядачів, що навіть продавчиня квітів Марія принесла вазон і підписала "на фон для трансляції".
— А що? Може, хто побачить і купить!
Хтось із молоді написав у коментарях: "Галя, зробіть рубрику: базарні розслідування!"
— А шо, мені не тяжко, — кивнула баба. — Тільки спершу ходонога доїм.
Баба розчулилась:
— Господи, я тепер телеведуча! А шо я казала? Городина — то таке… А от плітки й прямий ефір — то справжній бізнес!
До вечора вона продала всього три буряки й одну цибулину (і то з милості). Але заробила славу "головного базарного блогера".
А вдома гордо сказала онуці Марійці:
— Бачиш, дитинко, тепер у мене свій канал. Не "1+1", а "Галя+1, і ше півбазару".
— Бабусю, то ви тепер інфлюенсер?
— Та де там, бери більше — богиня базарних ефірів! — величаво промовила баба.
А потім додала:
— Та я не знаю, хто я, — зітхнула Галя, витираючи телефон від майонезу. — Але точно вплив маю!
Мораль
Якщо баба Галя бере "айфхфон" у руки — базар перетворюється на телестудію.
Новини з села можуть жити без газет, але не без Галі.
"Ходоног" і майонез — найкраща реклама у світі.
І головне: в епоху "айфхфонів" баба лишається бабою — тільки з Wi-Fi!
Післямова від автора
Дорогі мої читачі й глядачі, тут у нас, як на базарі — то сміх, то сльози, то майонез по ліктю!
Коли я починала писати про бабу Галю, гадала, що то буде одна проста історія про городину, плітки та один айфхфон. А воно, бач, як завернулося!
Галя — то ціла епопея. Вона може за одну трансляцію:
посварити півбазару,
звести докупи сусідку з кумом,
а головне — змусити людей сміятися й задуматися, кого ми слухаємо й кому віримо.
Скажу вам чесно: у той момент, коли Галя вийшла в прямий ефір з ходоногом у руці, я зрозуміла — це вже не просто плітки. Це — медіаімперія замішана на дріжджах з майонезу. Але все ж таки, яка б не була героїня, вона у мене добра, мила бабуська у самому розквіті її юної старості!))
Але на цьому все не зупиняється! Бо там, де Галя й слава, — там політика вже стоїть у черзі, як за акційним цукром.
Анонс наступного фрагмента
"Вибори на базарі, або як баба Галя у політику зірвалася"
У наступному епізоді ви дізнаєтесь:
Чому депутати райради злякались більше баби Галі, ніж гречки без масла.
Як вона провела передвиборчі дебати біля ящиків з капустою, і чому там аплодували навіть кури з пташиного ряду.
Яку програму Галя написала власноруч — і чому перший пункт у ній:
"Кожній хаті — по банці огірків і по кілу ходоногів!"
І як один прямий ефір міг перетворити базар на новий парламент.
Бо, як каже сама баба: "Якщо я вже вийшла на ефір — тримайтеся, бо це вам не порошкова сметана!"
03.09.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2025
автор: Svetoviya