Осінній ніжний вітерець
Сміливості ще не набрався.
Хитнув легенько папірець.
Тихенько потім засміявся.
Ну що ж...радійте поки ще
Я сам веселий і тепленький.
І сонце граючись пече.
Та промінь вже його слабенький.
На відпочинок літо йде.
Хоч неохоче відступає.
Та черга вже моя, про те
Воно звичайно добре знає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2025
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук