поговори вночі зі мною...
коли ні звуку вже навколо,
коли так хочеться з тобою
побути жінкою простою,
яка співає серцем... соло.
і розкажи усе, що хочеш...
усе затаїне до болю,
усе, що серце прошепоче,
заплющимо обоє очі,
запам'ятаю ніжне... олю.
я всі моменти закарбую,
всі дотики, всі звуки ночі.
любові подихи відчую,
і слово кожне я ціную,
яке говорять твої... очі.
поговори вночі зі мною,
коли в кімнаті все стихає,
коли обняті тишиною,
лиш почуття і ми з тобою,
і мовчки кожен з нас... кохає?
13/08/2015, 17:34 - c. Настасів, Тернопільського району.
P.S.: рівно за 4 роки - 13/08/2019 - я виїхала від нього, а 19/08/2019 - заява на розлучення. Мої вірші в той час - проекція бажаного, але якщо щиро, лише з часом я зрозуміла, що нам не було про що розмовляти ночами, у нас надзвичайно мало було спільного, все базувалось на симпатії зовнішності без емоційного зв'язку, а якщо він і був, то дуже швидко слабшав неначе делікатна рослинка без догляду.
Висновок: 13 серпня може бути різним, ви можете сьогодні сидіти за одним столом, а через кілька років навіть не згадати один про одного в той же день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2025
автор: Olivia Home