Одягнуся в ніжне літо,
Щоб теплом себе зігріти,
А у слід шепоче осінь:
Я вже, друзі, на порозі.
Попрохаю у панянки:
Світлі дні та милі ранки,
Відчуваю ще я сонце,
Чи в душі можливо сон це?
Заплету троянди в коси,
Побіжу в ранкові роси,
Так вражає прохолода,
Курс вже змінює природа.
І здійму до неба руки,
Та почую пані звуки:
Буду пензлем я писати,
Світ осінній дарувати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик