Літа, літа…

Літа,літа,  ви    плинете    за    часом.
То  летите  з  космічною    ходою.
Переплітаєте    всі    судьби    часом,
А    то  пливете    тихо    за    водою.

А  в    тіи    ході    ми    сили    не    жаліли.
То    в    омут    опускались    з  головою.
А    то    кохали,    ненавиділи,    горіли.
То    на    вуглинках    жевріли    з    тобою.

Троянд    красою    бавилися    зрання.
А    то    купалися    у    золотавім    житі.
Отак    вигулювали    ми    своє    кохання.
Отак    хотіли    ми    у    світі    жити.

Не    можна    все    вимірювати    гуртом:
Примхливі    хмари    і    рясні    дощі.
Наипотаємніше    вимірюється    оком-
Побачив,    покохав  и    закрив    в  душі.

А    далі    все    це    рідне    і    близьке,
Окрилене    життєвим    колоритом.
Для    кожного    своє  -любиме    и  дороге.
Повинен    кожен    володіти    світом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2025
автор: Надія Тополя