Шкільний дзвінок співає малиново,
За парти кличе хлопців та дівчат.
Та не для мене він лунає знову,
А для моїх улюблених внучат.
Вже майже пів століття промайнуло,
Коли для мене він тоді дзвенів.
Ті роки безтурбртні не забула
І дорогих мені учителів.
Коли його я чую - чомусь плачу
І серце в грудях б"ється, мов пташа,
Наче свою далеку юність бачу,
Яка в життя доросле поспіша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046873
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський