Люди змінюються з часом,
Але преображає їх не час,
А біль, що згадуєш із жахом
І вичерпаний сліз запас; ⛈️
Коли не сила говорити,
Тим паче, що не допоможе,
Коли не взмозі вже ходити
По тій кривій, складній дорозі.
❤️🩹І тихо перемінюється серце:
Вже замкнене воно й мовчить.
І погляд не наївний у люстерце:
Безпечно вже до сонця не летить.
Коли не знають що любимі,🫂
Коли не чують "вибач" чи "прости",
Коли всі дні вже не терпимі,
Коли тягар самому тре нести –
🥀Тоді душа переростає...
З фальцету переходить в бас.
Не час серця преображає,🌹
А люди, що довколо нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.08.2025
автор: Оксана Бугрим